Пусть сатана, не празднует пока
Инок59
Наверное, на каждый всплеск эмоций,
Не может сердце обливаться кровью.
Путь к истине не описан лоцией,
А вот ошибки воздаются сторицей,
Венком терновым пав у изголовья.
Издревле Русь, словно бельмо в глазу,
У *просвещённо-западного* мира.
Она пророчила невежеству грозу,
Не выбивала алчность в ней слезу,
И не был сатана её кумиром.
Она, степенно почитала дух
Традиций, вязь дарованную БОГОМ.
Коль *битого ТВОРЕЦ считал за двух*,
Мы не пытались избежать потуг,
Чтобы дойти до истины чертога.
Случались *шишки*, кто ж в том виноват,
Трудна стезя познаний, знамо дело.
Но только ПРАВДОЙ предок был богат,
И ЧЕСТЬ ценил дороже всех наград,
А слава о РУСИ:- мир облетела.
* * *
-Своих желаний просто стать рабом,
Тем паче, что достаточно примеров.
Нас манят эфемерные химеры,
Мы, алчностью убив остатки ВЕРЫ,
В злобЕ чураемся духовных снов.
Святых волхвов, заветы позабыв,
*Во тяжкие* пустилася Россия.
Нам подлецы внушили, что мессия
Западный образ жизни, глянь красиво,
Тучных телес на пастбищах наплыв.
К услугам их, достаток и разврат,
Приветствуют оне паденье нравов.
Оне считают:- счастлив, кто богат,
Кто ж не *вписался*, сам и виноват,
Над *ближними* глумленье им забава.
Наш предок воздавал им окорот,
Да так, что даже *тявкнуть* не посмели.
А ныне либерал им смотрит в рот,
Россию продали за *чёрствый бутерброд*,
Читай:- *багамы, ниццы, куршавели*.
Кто ж *не вписался*, с совестью в ладу,
Предательства,*элиты* не приемлет.
Восстав, всем по заслугам воздадут,
Не в этом, так в последующем году,
Молитвам оскорблённых небо внемлет.
* * *
Пусть сатана, не празднует пока,
Ещё жива в душе СВЯТАЯ ВЕРА.
Ещё поднимется за истину рука,
Прислушайся, играют *туш полкам
На бой идущим, с подлою химерой.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
